Мін’юст не знає, хто розробляв тести для приватних виконавців або хочеш стати приватним виконавцем – пройди випробовування «Попелюшкою»

тести для приватних виконавців

«...Ще й на світ не благословиться, а вже та бідна пасербиця була на роботі... А тим часом навіть за спільний стіл сісти не сміла. Та й як же їй було з такими панянками попліч сідати, коли ж ходила вона в старих лахах, а спала просто на долівці, під піччю! Цілими днями й доброго слова ні від кого не чула, бомачуха все її вичитувала, а сестри коли й озивались до неї, то лише з глумом і глузуванням. Найбільше ж усічіплялись до неї за те, що вона раз у раз була замазана попелом. Тому й звали її не хресним найменням, а вигадали для неї прізвисько Попелюшка».

Чому цитую уривок з казки «Попелюшка»? А тому що даний уривок включено до переліку тестових питань  для складання кваліфікаційного іспиту осіб, які бажають стати приватними виконавцями. Спробуйте відповісти на питання: порушення якого права людини описується у наведеній частині казки "Попелюшка"? Особисто я дав декілька відповідей: порушено конституційні права на повагу гідності, на свободу і особисту недоторканність; право на використання імені, передбачене Цивільним кодексом України. За якою логікою створювались такі питання для іспиту майбутніх приватних виконавців залишається лише здогадуватись.

Після того, як Міністерство юстиції України оприлюднило перелік тестових питань теоретичної частини кваліфікаційного іспиту для осіб, які бажають стати приватними виконавцями, серед бажаючих пройти дане тестування піднялась хвиля обурення. І це зрозуміло. Тестове питання, з якого починається ця стаття, одразу впадає в око з першого читання переліку цих тестових питань, не вдаючись в більш глибокий аналіз. 

Далі – гірше. Велика кількість тестів є нечіткою, неконкретною, припускає два і більше  варіантів відповідей. Наведу кілька прикладів: «Які дії суду в разі звернення до суду неналежного позивача?», «Якими є межі розгляду справи апеляційним судом?», «До кого з учасників процесу може бути застосований привід до суду?», «Який порядок проведення попереднього розгляду справи у суді касаційної інстанції?», «В якому випадку суд закриває провадження у справі?». Ніби-то логічні запитання. Але ж за правилами якого судочинства мені давати відповідь? Цивільного, адміністративного, господарського, кримінального? 

При більш прискіпливому аналізі стало зрозуміло, що ряд тестових питань не відповідає або суперечить вимогам чинного законодавства. Для прикладу: «Який максимальний добровільний строк виконання за рішенням немайнового характеру вказується у постанові про відкриття виконавчого провадження?». Відповідно до чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» поняття «добровільний строк виконання» не існує. «Яким чином, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», надсилається постанова про поновлення виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження?», в той час, як в законі нема поняття «постанова про поновлення виконавчого провадження». І таких питань дуже багато. 

А є такі, що взагалі не зрозуміло, яку відповідь потрібно дати і що на увазі мав автор, коли вигадував подібні тестові питання: «Який ще процесуальний документ може бути винесений виконавцем під час відкриття виконавчого провадження?». Крім яких документів? Не зрозуміло. А як вам таке: «Коли виконавець має надіслати постанову, якщо в заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження зазначене конкретне місце отримання доходу боржника?», «Боржник не погоджуючись з прийнятою державним виконавцем постановою про відкладення проведення виконавчих дій подав скаргу на дії приватного виконавця. З урахуванням вимог процесуального законодавства суд повинен?» За якою логікою будувались ці питання та чи був автор цього при здоровому глузді? 

Нажаль, в Україні відсутні нормативно закріплені стандарти, вимоги до проведення тестування. Стандартизоване оцінювання, зокрема тестування, знаходиться на етапі розвитку. Але існує ціла низка методичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів оцінювання студентів, які можуть застосовуватись по аналогії при визначенні якості оцінювання інших осіб. Методичні рекомендацій зі складання тестів у вищих навчальних закладах викладено в багатьох навчальних посібниках, в тому числі під авторством Кухар Л. О., Сергієнко В. П. «Методичні рекомендацій зі складання тестових завдань»; Булах Є. І.,  Мруга М. Р. «Створюємо якісний тест»;   Біляковська О. О. «Дидактика вищої школи», Берещук  М. ,  Бархаєв Ю.,  Стадник Г. «Тестовий контроль і рейтинг в освіті» та ін. Всі вони містять загальні вимоги до якості тестів, серед інших можна назвати такі: кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої та суттєвої освітньої цілі; слід уникати перевірки тривіальних або надмірно вузько- спеціальних знань; кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань; умова тесту має містити чітко сформульоване завдання. Завдання має фокусуватися на одній проблемі.

З березня 2016 року тестування мають проходити особи, які претендують на зайняття посад державної служби. Національним агентством України з питань державної служби розроблено проект Методичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів оцінювання кандидатів під час добору на посади на державній службі в Україні, які передбачають: кожне запитання має дозволяти оцінити важливі для конкретних посад знання, а не другорядні або загальні знання чи дрібниці. Запитання повинні бути реалістичними та оцінювати лише ті знання, які кандидат повинен використовувати для успішного виконання роботи на посаді. Запитання для тестів мають бути сформульовані просто, лаконічно і недвозначно, використовуючи відповідну професійну термінологію.

 Думаю, що автори тестових питань для кваліфікаційного екзамену майбутніх приватних виконавців не ознайомлювались з подібними методичними рекомендаціями і уявлення не мають, яким критеріям має відповідати якісний тест

А чи можна назвати тестовим питанням таке: «Виконавцем виконується виконавчий лист, виданий місцевим районним судом, про стягнення з фізичної особи - громадянина Вірменії, який проживає на території України, на користь іншої фізичної особи - громадянина України певної суми коштів, під час чого виконавцем було направлено до Державної прикордонної служби подання про заборону виїзду боржника за межі України та виявив рахунок фізичної особи - боржника в банку на території України, на кошти на якому наклав арешт. Згідно повідомлення банку арештованих на даному рахунку коштів достатньо для погашення суми заборгованості за виконавчим документом. Виконавцем було направлено до банку платіжну вимогу про списання арештованих коштів, проте вказану вимогу було повернуто банком без виконання з посиланням на те, що виконавцем не подано до банку виконавчий документ, на підставі якого платіжну вимогу було оформлено. При цьому, банком було повідомлено боржника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку. Положення якого законодавства повинні застосовуватись виконавцем при виконанні вищевказаного виконавчого документа?»

Явно, що це не тестове питання, а ситуаційна задача. І таких ситуаційних задач в переліку тестових питань теоретичної частини не мало. «Порядок допуску до професії приватного виконавця» передбачає, що автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання. Теоретична частина автоматизованого анонімного тестування складається зі ста тестових питань. На виконання теоретичної частини автоматизованого анонімного тестування відводиться дві з половиною години. Тобто півтори хвилини на одне питання. А тепер спробуйте ще раз прочитати вищенаведену задачу та засікти час на її прочитання. В мене пішло майже півтори хвилини. Тобто часу на те, щоб в’їхати в суть, обміркувати та обрати один з чотирьох варіантів відповідей, вже не залишається. Всупереч Порядку допуску до професії приватного виконавця ситуаційні завдання включено до переліку тестових питань теоретичної частини, що значно скорочує час на їх підготовку.

Очевидно, що виникає питання, хто саме розробляв тестові питання для майбутніх приватних виконавців, аби країна знала своїх героїв. 

Заступником міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергієм Шкляром, якій опікується реформою приватних виконавців, в ЗМІ неодноразово наголошувалось на тому, що тестові питання відповідають всім вимогам якісного тестування, адже вони розроблялись найкращими фахівцями. Ось деякі з його інтерв’ю. 

Інтернет-видання  «Исполнитель»від 22 грудня 2016 року:  «Как от метил Сергей Шкляр, сейчас уже подготовлены задания для квалификационного экзамена, который должны сдать все желающие стать частными исполнителями. «Тесты разрабатывались анонимно, с помощью международных экспертов и в соответствии с европейскими стандартами. Списать будет невозможно».

Видання «Закон і бізнес»: «Питання для кваліфікаційного іспиту готувала відома спеціалізована громадська організація Українська екзаменаційна мережа за підтримки ОБСЄ. Кожне запитання теоретичної частини пройшло по 2-3 незалежні рецензії, усі питання проходили апробацію різними експертами, як науковцями, так і практиками. За їхніми оцінками, іспит доволі складний. Тому я раджу не втрачати часу, а ретельно готуватися до складання іспиту», — наголосив заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр».

Спеціалізований правовий портал «Правове поле» від 09 лютого 2017: «Наше головне завдання – зробити процес проведення конкурсу максимально прозорим та зрозумілим для суспільства. Про це повідомив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр під час прес-брифінгу щодо актуальних питань конкурсного відбору осіб, які мають намір працювати приватними виконавцями. Як зазначив заступник Міністра, до розробки запитань були залучені кращі фахівці державної виконавчої служби, видатні викладачі вищих навчальних закладів та відомі юристи-практики з досвідом роботи у сфері виконавчого провадження».

Видання «Юридическая практика» № 11 (1003) від 14 квітня 2017 року: «Вопросы для экзаменов мы разрабатывали не самостоятельно — нам помогали национальные и международные эксперты (Центр коммерческого права, ОБСЕ). По вопросам таксономии нашим совітником был президент международной общественной организации «Универсальная экзаменационная сеть» (UENet) Сергей Мудрук. То есть в процес се підготовки тестов для частных исполнителей принимали участие специалисты, разрабатывающие тестове вопросы в том числе и для кандидатов в судьи Верховного Суда.Экзаменационные вопросы прошли не один «фильтр» рецензирования учеными, государственными исполнителями и частнопрактикующими адвокатами и уже размещены на сайте Минюста (но без вариантов ответов). Все они также были проведены через пробное тестирование (апробацию) и проверены по ряду психометрических показателей. Качество разработанных заданий достаточно высокое. Следует отметить, что после публикации тестов у общественности возникли определенные замечания. По этому поводу не так давно обиралась Квалификационная комиссия — нам пришлось некоторые вопросы исключить, но большая часть тестов осталась в предложенной редакции. Комиссия пришла к заключению, что вопросы действительно качественные и лицам, желающим стать частными исполнителями, нужно начинать готовиться, а не искать какие-то пути для облегчения жизни».

Уявляєте розмах? Але все-таки, хто такі ці особи, які розробляли тести, і яким психометричним показникам потрібно відповідати, аби скласти іспит за тими питаннями, які вони навигадували.

Конкретне питання щодо переліку осіб з прізвищами та посадами, які брали участь в розробці, рецензуванні, апробації, тестів, було поставлено Міністерству юстиції України одним з кандидатів в приватні виконавці в запиті про надання публічної інформації. Те, що відповіло Міністерство юстиції України, з огляду на публічні заяви Сергія Шкляра в ЗМІ, м’яко кажучи, викликає подив. 

За підписом директора Департаменту Державної виконавчої служби Д. В. Поліщука надана відповідь від 14.04.2017 за № ПІ-Ш-1208/204 про таке: «Повідомляємо, що Міністерством юстиції України не передбачено узагальнення інформації щодо переліку осіб та організацій, які приймали участь в розробці, затвердженні тощо питань автоматизованого анонімного тестування для проведення кваліфікаційного екзамену осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця та зазначена інформація в Міністерстві юстиції України відсутня». 

Тобто в розробці тестів брали участь всі, всі, і конкретно ніхто. Виявляється, «міжнародні експерти та організації» та інші поважні персони – це плід уяви Сергія Шкляра, який, мабуть, забув, що відповідно до статті 19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» саме кваліфікаційна комісія, головою якої він є, розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування.

Наказом Міністерства юстиції України від 08 листопада 2016 року №1492/7 сформовано Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців у складі семи осіб:

Шкляр Сергій Володимирович – заступник Міністра з питань виконавчої служби, голова комісії;

Потьомкін Андрій Олександрович – керівник Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України;

Реун Андрій Миколайович – заступник директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату;

Моісеєв Юрій Олександрович – директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства;

Поліщук Дмитро Владиславович – директор Департаменту державної виконавчої служби;

Оскірко Аліса Олексіївна – начальник відділу акредитації та моніторингу суб’єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату;

Черпурний Віталій Миколайович – заступник директора Департаменту – начальник Управління контролю за діяльністю органів державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби.

Саме ці поважні особи за вимогами законодавства повинні були розробляти та затверджувати перелік питань автоматизованого анонімного тестування. Усі нарікання до них.

З 27 лютого 2017 року Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України нарешті розпочав навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Наприкінці березня 2017 року завершив навчання перший набор слухачів. Стало очевидно, що потрібно щось робити, адже тестові питання ані серед кандидатів в приватні виконавців, ані серед викладачів не витримували критики. Виключення кваліфікаційною комісією з переліку тестових питань двох проблемних питань з майже двох тисяч ситуацію не покращило.

Як повідомив Олександ Кузь, адвокат, викладач Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України наприкінці навчання першого набору слухачів під час «круглого столу» 24 березня 2017 року директором Інституту права був переданий список з 80 проблемних тестів директору департаменту ДВС для їх подальшого доопрацювання або виключення. Нажаль, ситуація з тестами не змінилася...

Залишається один вихід – оскаржувати їх в судовому порядку, що і було зроблено автором цієї статті. В березні 2017 року я звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (третя особа на стороні відповідача – Інститут права) з вимогою виключити з переліку тестових питань теоретичної частини для кваліфікаційного іспиту на приватного виконавця некоректних та неякісних тестів. Сподіваюсь, що здоровий глузд переможе.

P. S. 27 квітня 2017 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1482/17-а щодо виключення ряду тестових питань для іспиту приватних виконавців задоволені мої клопотання. Залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців в особі її голови. Витребувано від Міністерства юстиції України, Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців належним чином завірену копію рішення (протоколу) про розробку та затвердження переліку тестових питань до кваліфікаційного іспиту приватних виконавців. Відповідач - Мін'юст не направив свого представника до суду та не надав заперечення.Наступне судове засіданн япризначене на 25 травня 2017 року.

Денис Матвійчук, кандидат у приватні виконавці, солдат, учасник бойових дій, діючий учасник АТО