Арешт майна. Різновиди. Порядок накладання та зняття

Арешт майна, в залежності від процедури його накладання, можна розділити на три категорії:

  • Арешт, який було накладено судом як вид забезпечення позову (за клопотанням позивача);
  • Арешт, накладений в межах здійснення виконавчого провадження (накладається приватним чи державним виконавцем);
  • Арешт як захід забезпечення кримінального провадження (накладається за клопотанням прокурора, слідчого або цивільного позивача);

У даній статті ми детально обговоримо саме перші два різновиди арештів.

Арешт майна у порядку забезпечення позову

Судове рішення, яке неможливо виконати, не варте паперу, на якому воно надруковане. Саме тому позивачу перед зверненням до суду слід підготувати належним чином обґрунтоване клопотання про забезпечення позову. Найбільш поширеним та дієвим видом забезпечення позову є саме накладання арешту на рухоме чи нерухоме майно або на рахунки відповідача. Подібний захід унеможливить передачу арештованого майна третім особам.

Предметом арешту може бути як спірне майно, так і майно за рахунок якого у подальшому можливо задовольнити вимоги позивача.

Приклад № 1

Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі подружжя придбало квартиру, яка є об’єктом спільної сумісної власності, але була зареєстрована за чоловіком. Після розірвання шлюбу дружина прийняла рішення про поділ квартири у судовому порядку. Задля того, щоб чоловік не зміг продати або подарувати квартиру, дружина звернулася з клопотанням про накладання арешту, яке було задоволено судом. Тепер поки спір буде розглядатися у суді, відчуження квартири неможливе.

Приклад № 2

Особа «А» позичила особі «Б» 250 000 гривень, про що отримала відповідну розписку. Після того, як особа «Б» у встановлений строк борг не повернула, особа «А» прийняла рішення звернутися до суду з позовом про стягнення боргу. Особі «А» відомо, що особі «Б» на праві власності належить автомобіль, за рахунок якого можливо погасити борг. Після звернення з клопотанням про накладання арешту на транспортний засіб та задоволення його судом відчуження зазначеного автомобілю є неможливим.

Слід звернути увагу, що інформація про нерухоме майно та транспортні засоби міститься у відповідних державних реєстрах. До цих реєстрів також вноситься інформація про накладання арешту, яка перевіряється уповноваженою особою при оформленні відчуження майна (наприклад, нотаріусом).

Але чи можна накласти арешт на майно, яке не підлягає державній реєстрації, але яке має високу цінність, та за рахунок якого можливо виконати рішення суду? Спробуємо розглянути відповідь на зазначене питання на прикладі.

Приклад № 3

Постачальник поставив покупцю обладнання, вартість якого складає 100 000 гривень, але кошти покупець не сплатив. Після спливу деякого часу постачальник розуміє, що покупець розраховуватись не збирається. Постачальнику також відомо, що у покупця немає іншого майна та коштів на рахунках. Тому покупець звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості та з клопотанням про накладення арешту на майно (обладнання). Суд задовольняє клопотання про арешт та зазначає, що арештоване майно, на час розгляду справи, повинно бути передано на зберігання постачальнику.

Тепер перед постачальником постає питання, як виконати подібну ухвалу суду? Для цього йому необхідно звернутися до приватного чи державного виконавця, який прийме ухвалу до виконання, опише та вилучить арештоване майно, а також передасть його на зберігання постачальнику.

Радимо звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» арештоване майно у нашому прикладі могло бути передано постачальнику тільки, якщо про це зазначено в ухвалі суду. В іншому випадку, майно було би передано на зберігання покупцю, що, на нашу думку, не є ефективним засобом забезпечення позову. Саме тому у клопотанні про накладання арешту необхідно, серед іншого, просити суд передати арештоване майно на зберігання позивачу.

Арешт, накладений в межах виконавчого провадження

Дуже часто трапляється, що позивач отримує позитивне судове рішення, але заходів забезпечення позову вжито не було та відповідач відмовляється добровільно виконати рішення. Опинившись у подібній ситуації, позивачу необхідно отримати в суді виконавчий документ та пред’явити його до виконання приватному чи державному виконавцю. Саме з цього моменту він отримає новий процесуальний статус стягувача, а відповідач – боржника.

Приватний чи державний виконавець шляхом надсилання відповідних запитів встановить майно боржника, його місцезнаходження та/або його рахунки. Після цього на майно буде накладено арешт та боржник не зможе передати його третім особам.

Що далі буде відбуватися з арештованим майном? Який порядок його реалізації чи передачі стягувачу? На всі ці питання ми надамо відповідь у нашій наступній статті.